Урегулювати та активізувати розвиток паліативної допомоги по всій Україні шляхом прийняття Державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги на 2010-2014 роки.
Державна програма передбачатиме заходи для створення та розвитку загальнодержавної системи паліативної допомоги шляхом розроблення та вдосконалення нормативно-правової бази щодо застосування ефективних знеболюючих засобів, формування єдиної науково-методичної бази, стандартів та медичних протоколів, створення необхідної мережі медичних та соціальних послуг та розвиток їх різних форм для забезпечення доступності, створення державної системи підготовки та підвищення кваліфікації медичних та соціальних працівників, які надають паліативну допомогу.
Переваги альтернативи: Паліативна допомога стане складовою національної системи охорони здоров’я в Україні. Державна програма забезпечуватиме розвиток паліативної допомоги та її доступність людям з різними видами невиліковних захворювань, які мають обмежений термін життя. Стане можливим впровадити паліативну допомогу на рівнях первинної, вторинної та третинної медичної допомоги, що забезпечуватиме вчасне виявлення пацієнтів, які потребують паліативної допомоги, та її надання на найбільш ранніх етапах.
Державна програма забезпечуватиме належний рівень фінансування паліативної допомоги, що дає можливість забезпечувати необхідні медичні, соціальні, психологічні та духовні складові паліативної допомоги.
Програми надасть можливість створення необхідного кадрового потенціалу фахівців системи паліативної допомоги, належний рівень підготовки та забезпечення їх роботи сучасними технологіями та обладнанням;
Буде сформована система державного контролю за якістю надання паліативної допомоги та дотриманням прав пацієнтів в процесі надання паліативної допомоги шляхом акредитації та ліцензування діяльності закладів, що надають паліативну допомогу.
реальна можливість активного залучення до реалізації Програми громадських організацій, приватних підприємств і організацій для створення якісної мережі послуг та системи підготовки кадрів;
розробка нової Програми продемонструє громадськості незмінність курсу держави на європейську інтеграцію та підкреслить серйозну налаштованість органів державної влади України до окресленої вище проблеми.
Недоліки альтернативи: потребує фінансових витрат;
існує ймовірність неефективності впровадження Програми у разі збереження переважною більшістю органів державної влади формального підходу до її виконання, відсутності належної міжвідомчої координації.
Таким чином, найбільш результативною щодо вирішення проблеми є варіант, який передбачає розроблення та виконання Державної цільової програми розвитку паліативної допомоги в Україні на 2010 -2014 роки.
5. Шляхи та способи розв'язання проблеми Мета Програми досягається за допомогою здійснення наступних кроків:
розроблення та впровадження політики розвитку паліативної допомоги на національному та регіональному рівнях;
формування ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації медичних та соціальних працівників з питань паліативної допомоги;
розвиток різних форм паліативної допомоги для усіх громадян, які її потребують, інтеграції паліативної допомоги в існуючу систему медичної та соціальної допомоги, розширення мережі спеціалізованих закладів (хоспісів), в тому числі комунальних та недержавних для забезпечення доступності та вибору, впровадження служби паліативної допомоги вдома, що забезпечить належний рівень якості життя пацієнтів у її кінцевій фазі;
міжвідомча координація діяльності у сфері паліативної допомоги;
проведення наукових досліджень у сфері паліативної допомоги;
залучення громадськості до реалізації програм з паліативної допомоги, підтримки професійних асоціації та організацій, залучення позабюджетних джерел фінансування;
широке інформування громадськості з актуальних питань, пов'язаних із організацією та наданням паліативної допомоги;
залучення міжнародної технічної допомоги.
Способи розв’язання проблеми:
Розробка та впровадження політики розвитку паліативної допомоги на національному та регіональному рівнях досягається шляхом:
прийняття цієї Програми, вдосконалення законодавства з охорони здоров’я, соціального захисту та регулювання обігу і застосування наркотичних речовин, що забезпечить дотримання права громадян на макимальне зменшення страждань та болю;
усунення нормативних перешкод для адекватного застосування опіоїдних анальгетиків для паліативних пацієнтів, як в умовах стаціонарних закладів, так і вдома;
розроблення, вдосконалення та прийняття необхідних положень, стандартів, протоколів, інструкцій, кваліфікаційних характкеристик лікарів та медичних сестер, які надають паліативну допомогу, та інших нормативних актів.
Формування ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації медичних та соціальних працівників з питань паліативної допомоги досягається шляхом:
затвердження і введення у номенклатуру медичної спеціальності «паліативна допомога»;
розробки та впровадження програм підготовки фахівців паліативної та хоспісної допомоги в навчальних закладах медичного, соціального та психологічного профілю різних рівнів акредитації;
впровадження навчального курсу з паліативної допомоги в програми підготовки лікарів загальної практики та сімейних лікарів;
створення та підтримки державної системи післядипломної освіти, спеціалізації та підвищення кваліфікації медичних та соціальних працівників, які надають паліативну допомогу;
створення державного науково-методичного центру паліативної допомоги для формування методичної бази, навчання медичних та соціальних працівників, проведення наукових досліджень, здійснення моніторингу та контролю за якістю надання паліативної допомоги та догляду, участь у ліцензуванні та акредидації закладів, які надають паліативну допомогу тощо.
Забезпечення доступності та вибору шляхом розвитку різних форм паліативної допомоги для усіх громадян, які її потребують, інтеграції паліативної допомоги в існуючу систему медичної та соціальної допомоги, розширення мережі спеціалізованих закладів (хоспісів), в тому числі комунальних та недержавних, впровадження служби паліативної допомоги вдома досягається шляхом:
створення системи паліативної допомоги, яка дозволить забезпечити ранню діагностику та допомогу пацієнтам, які потребують паліативної допомоги, дільничними та сімейними лікарями, а також формування мережі мобільних міждисциплінарних бригад для забезпечення паліативної допомоги та догляду вдома;
організації відділень та служб паліативної допомоги у різних медичних та соціальних закладах, зокрема, поліклініках, багатопрофільних та спеціалізованих лікарнях і центрах, лікарнях швидкої допомоги???, територіальних центрах обслуговування інвалідів та осіб похилого віку, закладах тривалого перебування для осіб похилого віку та інвалідів тощо;
створення денних та цілодобових стаціонарних хоспісів у відповідності до потреб у паліативній допомозі та рекомендацій ВООЗ щодо забезпечення населення хоспісними та паліативними ліжками;
введення посад соціальних працівників та психологів у штатні розписи хоспісів та паліативних відділень медичних закладів;
налагодження взаємодії та залучення соціальних служб для дітей, сімей та молоді, служб та закладів системи соціального захисту населення, громадських та релігійних організацій до надання соціальної, психологічної, духовної підтримки пацієнтам, які потребують паліативної допомоги, та їхнім рідним.
Міжвідомча координація діяльності у сфері паліативної допомоги досягається шляхом:
створення Національної Координаційної Ради з питань паліативної та хоспісної допомоги;
розроблення та прийняття відповідних галузевих програм та документів щодо взаємодії медичних та соціальних служб, недержавних організацій.
Проведення наукових досліджень у сфері паліативної допомоги досягається шляхом:
Здійснення державного замовлення для проведення наукових досліджень у науково-дослідних установах Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України, Академії наук та Академії медичних наук України щодо організації та застосування найбільш ефективних в сучасних соціально-економічних умовах підходів та форм надання паліативної допомоги, адекватних і доступних методів контролю болю у відповідності з міжнародними рекомендаціями, усунення розладів фізіологічних функцій організму у кінцевій стадіі життя;
створення Державного науково-методичного центру паліативної допомоги;
створення кафедри паліативної допомоги у Національній медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика;
одержання міжнародної технічної допомоги;
проведення науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів тощо, участь українських науковців в міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах.
Залучення громадськості до реалізації програм з паліативної допомоги, підтримки професійних асоціації та організацій досягається шляхом:
розвитку співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з громадськими, благодійними, релігійними організаціями;
залучення громадських організацій до діяльності національної Координаційної Ради, управління спеціалізованими закладами, що надають паліативну допомогу, здійснення громадського контролю щодо якості послуг та дотримання прав пацієнтів у ході надання паліативної допомоги;
надання фінансової та організаційної підтримки недержавним організаціям, які надають паліативну допомогу або соціальну, психологічну, юридичну, духовну підтримку пацієнтам та їхнім рідним;
підтримка діяльності Всеукраїнської асоціації паліативної допомоги з метою акумулювання, узагальнення та поширення кращої практики, обміну досвідом, підготовки та підвищення кваліфікації медичних та соціальних працівників, волонтерів з питань паліативної допомоги, захисту та представництва інтересів фахівців та пацієнтів системи паліативної допомоги.
Широке інформування громадськості з актуальних питань, пов'язаних із організацією та наданням паліативної допомоги досягається шляхом:
ведення цілеспрямованої об’єктивної та інтенсивної інформаційної кампанії за максимального використання можливостей державних органів влади, державних та приватних ЗМІ України, обласних державних адміністрацій; поширення якомога більше інформації (кваліфікованих аналітичних матеріалів, експертних звітів, прогнозів, аргументів та тверджень), залучення неурядових організацій до процесу формування позитивної громадської думки щодо завдань паліативної допомоги;
проведення семінарів, конференцій, круглих столів на різних рівнях за організації органів влади та (або) громадських організацій із залученням широких кіл громадян.
Залучення міжнародної технічної допомоги досягається шляхом:
укладання двосторонніх та багатосторонніх угод про співробітництво з міжнародними державними та неурядовими організаціями;
участь у конкурсах на здобуття грантів для фінансування проектів у сфері паліативної допомоги тощо.
При впровадженні Програми слід використовувати досвід реалізації відповідних Програм країн–членів ЄС, враховуючи національні та соціально-еекономічні особливості України.
Суб’єкти впровадження програми: Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство охорони здоров’я Автономної республіки Крим та управління охорони здоров’я усіх адмніністративних регіонів України
Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство праці та соціальної політики Автономної республіки Крим та управління праці та соціальної політики усіх адмніністративних регіонів України
Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту України, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту Автономної республіки Крим та управління у справах сім’ї, молоді та спорту усіх адмніністративних регіонів України
Органи місцевої влади та органи місцевого самоврядування
Недержавні організації
Координацію та контроль за виконанням практичних заходів з реалізації Програми здійснюватиме Міністерство охорони здоров’я та Національна Координаційна Рада з питань паліативної та хоспісної допомоги за участі громадських організацій.
Реалізація Програми розрахована на 2010-2014 роки і передбачає затвердження щорічних Планів заходів на виконання Програми.
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми дасть змогу:
розпочати формування системи ефективної паліативної допомоги відповідно до потреб та міжнародних стандартів;
забезпечити на даному етапі потребу громадян у паліативній допомозі на 50 %, створивши у кожному обласному центрі хоспіси, хоспісні стаціонарні та денні відділення та завдяки розвитку служби паліативної допомоги та догляду вдома;
збільшити та урізноманітнити форми та методи паліативної допомоги та догляду, що надасть можливість підвищити її доступність, охопити паліативною допомогою людей похилого віку, дітей, хворих на СНІД, та інших пацієнтів, які потребують паліативної допомоги незалежно від захворювання;
забезпечити не менш, як 80 відсотків паліативних хворих ефективними знеболюючими засобами як в умовах стаціонару, так і вдома;
запровадити методи раннього виявлення та завчасного надання паліативної допомоги з метою можливості вибору та забезпечення покращення якості життя пацієнтів, які потребують паліативної допомоги незалежно від захворювання, їхніх рідних та близьких;
сформувати ефективну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників з питань паліативної допомоги, діагностики та лікування болю при наданні паліативної допомоги, соціальної, психологічної та духовної допомоги паліативним хворим та їхнім рідним;
охопити навчанням понад 80 відсотків медичних та соціальних працівників, які надають або планують надавати паліативну допомогу, відповідно до міжнародних стандартів;
покращити емоційний стан та психічне здоров’я родичів хворого, дасть змогу працювати?? завдяки психологічній та соціальній підтримці, допомозі в догляді;
підвищити громадянську активність населення та активність недержавних організацій у виконанні програм паліативної та хоспісної допомоги, розвиток благодійництва та волонтерства у цій сфері;
посилити політичну підтримки ідеї розвитку паліативної допомоги;
привернути увагу до сучасних підходів до організації та надання паліативної та хоспісної допомоги;
покращити наукові дослідження у сфері паліативної допомоги;
створити сприятливе інформаційне середовище, необхідне для послідовної реалізації державних програм розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми
Фінансування Програми здійснюватиметься в межах видатків, що передбачені у державному бюджеті МОЗ України, інших центральних органів виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, у межах асигнувань, що передбачені у Державному бюджеті на відповідні роки органам виконавчої влади, за рахунок коштів місцевих бюджетів, бюджетів Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, інших джерел, не заборонених законодавством.
За попередньою оцінкою, видатки на фінансування заходів з виконання Програми становитимуть близько 20 млн. грн. у 2010 р. та з щорічним збільщенням бюджету на 15% у наступні роки, що дасть можливість реалізувати заходи, передбачені Планом впровадження Програми, в тому числі матеріально-технічне забезпечення та оплата праці відповідних фахівців.
Необхідний обсяг фінансування Програми з державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань і може бути збільшено у межах наявних коштів за поданням МОЗ України під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
Проект КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
№ ____ від ___ ____________ 2008 року
Про схвалення Концепції Державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні на 2010-2014 роки
1. Схвалити Концепцію Державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні на 2010-2014 роки, що додається.
2. Міністерству охорони здоров’я України разом з центральними і місцевими органами виконавчої влади розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, проект Державної програми розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні на 2010-2014 роки та подати його до 1 листопада 2008 року на розгляд Кабінету Міністрів України.
Державним замовником Програми визначити Міністерство охорони здоров’я України .
Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко
"Оприлюднючи проект Концепції, просимо надсилати Ваші коментарі, зауваження та пропозиції на електрону адресу secretary@medpravo.org.ua п.Олександру Вольфу, секретарю Координаційної Ради.
Джерело : Всеукраїнська Асоціація паліативної допомоги"