Сьогодні свято - День Покрови.
Щасливі, мабуть, люди будуть іти
До церкви, щоб схилить голови
Перед іконами святих.
А я лежу, молюся і не знаю,
Коли ж прийде жадана мить,
І, як раніше, заспіваю
Й не знатиму, що щось болить.
За що мені такі страждання?
За що мені така печаль?
Одні лиш муки і чекання,
Надія, віра, біль і жаль.
Пречиста Матінко Маріє,
Щодня до тебе я молюсь
Й прошу: «Здійсни завітну мрію,
Скажи, коли вже я зцілюсь?»
Так хочеться, як всі, навчатись,
У парк із друзями ходить,
Сміятись, мріять, розважатись —
Допоможи все це здійснить.
А якщо в чому завинило
Безвинне серденько моє,
То дай, прошу, лиш
Швидше сили,
І ти побачиш, хто я є.
В молитві руки я згортаю,
Й шепчу її я повсякчас,
Не лиш за себе я благаю,
А за усіх болящих нас.
Пречиста Матінко Маріє, О, Мати Господа Отця,
Ти можеш все, Ти все умієш,
Благослови ж нас на життя.
Это стихотворение Наташеньки Воловник, 17-ти лет. Сейчас в тяжелом состоянии, с "нулевыми" анализами девочка балансирует между жизнью и смертью. Она молит о помощи для всех детей из онкоотделения...
Я же прошу также вас помолиться за неё и других детей. |