На сьогодні Антону 27 років, але проблему від якої він страждає, необхідно вирішити раз і назавжди!

Коротенько розкажемо про історію цього мужнього хлопчини, який почав боротьбу зі страшною хворобою у віці, коли йому було 14 років!

У 2005 році Антон пройшов курс лікування передопераційними  блоками ПХТ.У 2006 році йому першому було встановлено безцементний ендопротез.        У 2009 році Антон упав – зламалась ножка ендопротезу. Це було перше оперативне втручання з приводу поломки протезу. Через 5 років, під час ходьби у Антона різко вивертається нога. Під час проведення  рентгенологічного дослідження у Антона  було виявлено вивих у колінному суглобі ендопротезу. Причина пошкодження – механічна травма – пошкодження пластмасових складових його частин.  Справа в тому, що у ложі колінного суглоба ендопротезу  стоять запчастини, які виготовлено із пластмасового матеріалу. Це була друга операція по ліквідації цієї проблеми. Потім третя. І ось нате вам – буде четверта!!!  Так далі продовжуватись не може! Лікарем було прийнято рішення про проведення операції по заміні старого протезу на новий безцементний ендопротез «нового покоління» з яким хлопець зможе прожити до глибокої старості.

Антону буде проведено оперативне втручання по видаленню ендопротезу. Так як за стільки років кістка прижилась до нього, а ендопротез прижився до неї, «відривати» їх один від одного буде надто складно. Йому установлять тимчасовий спейсер, так як після такої надскладної операції, повинно пройти 5 місяців, щоб кістка, від якої буде відрізано протез, мала час загоїтись. 

Сім’я Антона живе на мамину зарплату і скромну бабусину пенсію.

Антон не сидів дома, склавши руки. Він постійно шукав роботу, щоб розвантажити, хоча б трішечки, побут найулюбленіших йому жінок – мами та бабусі, які приклали не то щоб багато зусиль для того щоб їх синочок та внучок жив, а було продано усе майно для того,  щоб їх єдиний хлопчик – вилікувався та продовжував жити здоровим життям!

Хлопчина знайшов собі роботу, щоб почувати себе повноцінним членом нашого суспільства, але….. лихо знову спіткало його! Тільки Антон почав працювати, як втратив роботу із-за цього горя.

А що ж робити Антону, молодому хлопцеві у віці, що має на увазі найбільшу активність. У найважливішому в житті віці у якому, як правило, і відбувається найголовніше у житті кожної людини. Замість того, щоб будувати своє майбутнє, вносити свій вклад у розвиток суспільства і допомагати близьким, Антон змушений пройти ще один етап випробувань.

Так чого ж чекати Антону? Чи можемо ми, маючи цілі руки і ноги і можливість жити повноцінним життям, допомогти тому, хто позбавлений такої можливості волею непередбаченої долі? Коли його життя залежить тільки від нас. Чи можемо ми просто пройти повз? Від нас потрібно зовсім небагато. Антон зробив набагато більше: пройшов через труднощі, які багатьом страшно навіть уявити.

Давайте надамо Антону таку необхідну йому допомогу, яка нам з вами під силу. Зовсім невелика допомога з нашого боку – ціле життя для цієї людини! Ми всі ходимо під одним небом, і кожен може опинитися у біді. Давайте не будемо байдужими!

Звертається до Вас Антон Фоменко,- «Рак – це одне з найстрашніших захворювань у наш час. Але сучасна медицина здатна допомогти людям.
У цьому я переконався особисто. У серпні 2005 року я був направлений на лікування в НІР  з діагнозом остеосаркома правого стегна. Мені залишалося два місяці до 14-ти річчя. Я пройшов 8 хіміотерапій до операції і 5 – після. У лютому 2007 року я був виписаний з НІР здоровою людиною, за що хочу подякувати лікаря – Кобися Вадима Леонідовича, який мене лікував, батькам, які завжди були поруч, і добрим людям, які допомагали фінансово.

Я розумію, що якби мої батьки вчасно не звернулися до лікарів за допомогою, то мене в цьому прекрасному світі вже не було б. Я вже здоровий, а в лікарнях дітей хворих на рак стає все більше. І ви, разом з лікарями, можете допомогти цим дітям. Хоч призначають лікування і роблять операції лікарі, але без грошей вилікувати дітей неможливо, так як лікування коштує недешево.

Наприклад: під час операції мені поставили ендопротез вартістю 8000 євро який мої батьки не змогли б придбати без допомоги спонсорів. Нам також потрібні були чималі гроші для придбання хіміотерапій які на момент мого лікування коштували від 4000 до 8000 грн.

В онкологічних лікарнях багато обдарованих дітей, які у майбутньому могли б стати художниками, музикантами, письменниками, акторами і, можливо, могли б прославити нашу Україну. Але без допомоги добрих, чуйних людей цього може не статися.

Подумайте про тих, для кого кожна хвилина – це боротьба за життя.
Не залишайтеся байдужими до чужого болю »!

Ось такими були слова Антона після закінчення лікування, які є актуальними і натепер.

У перших числах жовтня 2018 року, Антона було прооперовано. Ендопротез видалено та встановлено спейсер. Операція була надскладною та довготривалою, але усе пройшло вдало. Йому потрібен новий ендопротез, вартість якого складає  близько 5 тис євро. Усі, кому небайдужа доля цього юнака – відгукніться! Адже навіть найменша сума здатна  наблизити Антона до нормального повноцінного життя.

Підтримайте Антона!

Дякуємо!

Реквізити для перерахування коштів на картку мами Антона – Фоменко Вікторії Валеріївни:

Рахунок: 29244825509100

Банк одержувача: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, КИЇВ, УКРАЇНА

ЄДРПОУ одержувача: 14360570

ЄДРПОУ банку: 14360570

МФО: 305299

Призначення платежу: 4731219107883922, Фоменко Вікторія Валеріївна, 2683101905

Телефони:

+380954777135 Фоменко Антон

+380954516192 Фоменко Вікторія (мама)

З вірою, надією і вдячністю, команда БФ “Педіатри проти раку”.