Вітаю всіх! Мене звуть Назар Бойко, родом я із села Жердова Київської області, та, скільки я себе пам'ятаю, я завжди чимось захоплювався, та про щось мріяв... Спочатку я дуже любив футбол, потім – цікавився кулінарією, і навіть досяг неабияких успіхів: моєю коронною стравою був торт «Бісквіт»! В 8-му класі я мріяв стати автомеханіком, дуже захоплювався велосипедами, мопедами, та іншою технікою, тож міг годинами копирсатися у неї, перебираючи або ремонтуючи її. В 9-у класі я вирішив осягнути менеджмент, та стати крутим бізнесменом.Можливо, єдине, про що я ніколи не мріяв – це вивчити італійську мову, та коли ти у 16-ть років замість футбольного поля потрапляєш до клініки у Римі, де тобі мають провести операцію з пересадки кісткового мозгу, італійська мова вчиться дуже швидко...

Звичайно ж, було б набагато простіше, якби можна будо побачити свого суперника в обличчя, але підступність раку крові в тому і полягає, що ти не можеш його побачити, в той час як він бачить тебе з середини, руйнуючи твоє здоров'я і життя. Це ускладнює боротьбу, але не ослаблює бажання жити і перемагати.

( клацніть на зображенні для відкриття
його збільшеної копії у новому вікні )

Я вже точно знаю, що робитиму після одужання: я зароблю багато грошей, стану дуже багатою людиною, щоб мати змогу допомагати онкохворим дітям та дарувати життя іншим. Я мрію ніколи більше не бачити болю і відчаю в очах ані моїх, ані чиїх інших батьків. Я хочу, щоб ми усі залишалися поруч зі своїми зі своїми рідними, аби піклуватися про них і зігрівати їх своєю любов'ю, коли вони будуть старенькими, а наші батьки щоб мали щастя й радість дочекатися своїх онуків. Це все неодмінно буде, ну а зараз... Зараз поки що мені самому потрібна ваша допомога та підтримка!

Добре розумію, що чим доросліша людина, тим складніше зібрати для неї необхідну суму на лікування, але це не привід здаватися або зневірятися, адже той факт, що я вже в італійській клініці, вже свідчить про те, що в нашому світі дуже багато добрих і чуйних людей, ніж ми уявляємо, і я вдячний кожному за подаровану мені надію на одужання.

Я всім сердцем вірю в свою перемогу над хворобою, адже впевнений, що ви не залишите мене самого, один на один з моїм невидимим ворогом. Хоча б заради здійснення моєї мрії!

Щиро ваш,
Назар

Доповнення від тата: Напевно, потрібно написати щось, про що я думаю, але на думці у мене лише дитина, та його смутні оченята, у яких немає радості. «Вилікуватись, та повернутись додому здоровим», – це те, про що зараз дійсно мріє Назар, і це ж – єдине гаряче бажання нас, батьків. Я вам навіть не можу передати ту біль, яка оселилася в наших серцях, та які тяжкі випробування пройшли ми за той рік, що Назарчик виборює прово на життя, лікуючись від страшного недугу – гострого мієлоїдного лейкозу М2. З чистою вірою в Господа Бога надіємося на зцілення, просимо Бога доторкнутися своєю невидимою рукою Назарчика, та зцілити його. А ще просимо всіх добрих людей підтримати нас у боротьбі за життя найдорожчої для нас людини на землі – нашого сина...

Доповнення від волонтера: На жаль, наразі Назар вдома: його організм зовсім знесилений, тож італійські лікарі впевнені, що зараз пересадку кісткового мозку хлопець не здолає. Потрібен час, а ще потрібні спеціальне харчування та купа препаратів для відновлення організму. Будь ласка, допоможіть Назару на його шляху до рятівної операції!

Реквізити для надання допомоги
Банк: Приватбанк
МФО: 305299
ЄДРПОУ: 14360570
Рахунок одержувача: 29244825509100
Призначення платежу:
поповнення карти №5168 7573 4050 6437
Бойко Вадим Петрович
(тато Назарчика)

Контактні дані
Вікторія Гайдай (волонтер) – (067) 538-91-88