В четвер, 22 листопада,  закінчилась друга фаза першого протоколу хіміотерапії в шестирічної пацієнтки онкогематологічного відділення Івано-Франківського дитячої клінічної лікарні -  красивої, життєрадісної дівчинки  Ані Жмурій.

Вчора, коли Анічку відвідали волонтери БФ «Ти-Ангел», вона виглядала і почувалася дуже гарно, була активною, з радістю розповідала про свої досягнення в малюванні і читанні, знайомила із улюбленими ляльками, ділилася планами на майбутнє...

Однак, завершення першого протоколу хіміотерапії далося нашій маленькій красуні не просто. В четвер Аня була в’ялою, жалілася на болі в ніжках, в неї сильно впали аналізи крові – низький гемоглобін, лейкоцити взагалі - 0,4. Терміново необхідно було робити переливання крові, але ніяк не вдавалося збити високу температуру, а без цього кров вливати не можна.  І тільки зранку в п’ятницю температуру збили до 37,5С, що дозволило провести переливання, також ввели стимулюючий фактор – філграстим.  

 Аня відразу стала краще почуватися, гарно поїла, чим дуже порадувала маму і обіцяла, що ввечері буде їсти кашу.  А так, починаючи з вересня, апетиту в Ані не має. Взагалі відмовляється їсти м’ясні продукти, хоча для підняття аналізів їй було би дуже корисно. Разом з мамою радіє, що лікарі дозволили їсти яблука і апельсини, які Аня дуже любить.

Тепер в лікуванні планується 2-ох тижнева пауза між протоколами хіміотерапії. Зважаючи на низькі аналізи крові в цей час їй будуть вводити антибіотики. Аня надіється, що її хоча б на тиждень відпустять додому, в Калуш, де найбільше бажає побачитись зі своєю старшою двоюрідною сестричкою Юлею. Останнім часом з Юлею спілкувалася виключно телефоном, оскільки лікарі рекомендували обмежити спілкування з відвідувачами. Також Аня сумує за своїм папугою Асею, якого зараз доглядає Юля. 

Навіть в палаті, не зважаючи на лікарняні будні, Аня любить танцювати і співати пісні з мультфільмів (улюблені мультфільми про Барбі і про бременських музикантів).  Як і всі дівчатка, часто розглядає себе в дзеркалі. А недавно сказала мамі, що в лікарні вона так гарно схудла, що коли виросте зможе стати балериною.

На завершенні нашої зустрічі мама згадала, як ще зовсім недавно, якихось півроку тому, виховательки дитячого садочка перед випуском своєї групи розпитувалися майбутніх школярів, ким вони хочуть стати, коли виростуть. Аня тоді ні на секунду не розгубилася, дуже впевнено сказала, що хоче бути перукарем. Потім в сім’ї  Жмурій були надзвичайно приємні клопоти, пов’язані з підготовкою до школи, придбанням шкільної форми, знайомством з вчителькою. Але піти в школу разом з іншими дітьми Ані не судилося. На заваді стала хвороба і страшний діагноз лікарів – гострий лімфобластний лейкоз.

З початку серпня Аня постійно перебуває в онкогематологічному відділенні, а з 20 серпня розпочався важкий і довготривалий курс лікування. Позаду залишились 3 місяці боротьби і перший протокол хіміотерапії. Попереду – як мінімум ще два протоколи. Пережите і побачене в лікарні дуже сильно вплинуло на Аню. Вона змінилася, подорослішала, стала інакше сприймати світ. Тепер, коли виросте, Аня уже хотіла би стати медсестрою, або лікарем, щоб допомагати дітям, так як це робить Алла Леонідівна, яку Аня дуже любить і хоче у всьому брати з неї приклад.   

В палаті разом з Анічою, від такої самої хвороби лікується трьох-річний Владиславчик Боднарук. Як це зазвичай буває серед дітей – вони іноді сваряться, іноді можуть не поділити іграшки, але, зазвичай, дуже гарно і дружньо граються.  Та не так, як звичайні здорові дітки. Найчастіше вони беруть ляльки і граються з ними … в лікарів – підключають лялькам катетери, вводять хімію, беруть кров з пальчика, вговорюють їх не пакати, переконують, що скоро лікування закінчиться і можна буде поїхати додому. 

Андрій Грабчук, БФ "Ти-Ангел"