Невже ви забули про нашого Володю Олійника? Впевнені, що ні. Він про вас не забув також. Просто чогось особливого, про що б хотілося розказати, не було. Процес хіміотерапії триває і далі, дякувати Богу, все проходить згідно протоколу. Хлопчик мужньо переносить щотижневі ін’єкції вінорельбіну. Здавалось, що цей препарат не настільки важкий, але після кожного прийому в хлопчика набрякає місце введення і з’являються болючі внутрішні опіки вен. Проте, як завжди, він вірить, що це скоро закінчиться і хвороба буде подолана.
Будучи вдома, Володик з мамою вже вивчив кілька віршів, намагається писати літери, з якими знайомився в лікарні, а також навчився рахувати до 50. Він мріє наступного року ходити до школи, а також на спортивні гуртки, бо дуже любить робити різні вправи. А ми просимо Бога, щоб Володя був здоровий і здійснив свою мрію.
Ще одна цікава новина, про яку не можемо мовчати – у хлопчика випав перший зуб. Родину це дуже тішить, для Вовки тепер це ще один доказ, що він уже великий. Хімія, яку він приймає, менш токсична. Про це свідчить і те, що у Володика вже виросло волосся і скоро з’являться веселі кучерики.
Вчергове дякуємо всім, хто переживає за його здоров’я і допомагає у скрутну хвилину.
|