Здавалось би, звичайний сонячний ранок. Промінчики сонця ще лише починають пригрівати своїм теплом, а в маленькій кімнатці відділення вже чути тупіт маленьких ніжок і видно оченята, сповнені надії і бажання проводити чергове творче заняття. 

Як приємно чути, коли кімната наповнюється дзвінким дитячим сміхом, дивитись як на папері з’являються чудернацькі звірі. Діти ніби наповнюють нас своєю добротою, вчать бути щирими, дарують частинку себе. Через хвилин 15 забуваєш, що ти у лікарні і поволі починаєш і себе відчувати дитиною...

21.06.08 – «Будиночок скарбів»

Не можу не поділитись емоціями після проведення сьогоднішнього заняття. Як милувала око дитяча фантазія, як підкорялись неслухняні пензлики і водночас чемно клеїлись веселі картинки.

«Будиночок скарбів» - своєрідна скринька, куди можна заховати все що завгодно, те, що в тяжку хвилину, допоможе підняти настрій і нагадає про приємні миті. Тому сьогодні на занятті ми вирішили подарувати такі діткам.

Дерев’яні хатки для ключів нам передали з Києва (ідею чемно позичили в обласної) , а вже у відділенні за допомогою маленьких ручок вони перетворилися у щось загадкове. Спочатку пофарбували їх у найрізноманітніші кольори.

Виглядало вже досить весело і по-літньому яскраво, але саме цікаве було попереду.

Щоб додати будиночкам цікавішого і загадковішого вигляду, ми вирізали з паперу метеликів, клоунів, квіти…

Тут вже кожен проявив свою фантазію сповна. І ось вже через декілька хвилин око милували яскраві персонажі і тваринки на будиночках.

Звичайно ж наші казкові будиночки не могли залишитись без жителів.

Тому завершальним етапом було прикріплення цікавих червоних жучків – сонечок. Іще декілька хвилин, доки все висохне, і ось вже можна помилуватись яскравими роботами.

Наталія Ліпська