Ідея цього концерту з`явилась в нас давно. Ми дуже хотіли показати всім наших переможців, і самі хотіли побачити їх на сцені – дорослих, мужніх та талановитих. Одного разу ми відмовились від проведення концерту, якось не складалося, а потім почався Майдан і війна… А зараз саме по собі прийшло бачення. Що це має бути саме зустріч. Зустріч друзів. Тепла і щира. Зі сльозами та посмішками.

Ми хотіли, щоб і на сцені, і в залі були наші друзі. І з самого початку до самого концерту все складалося, як дивовижний пазл. Наша давня подруга Марина Кузмічова погодилась бути режисером і на одному дихання написала основу сценарію. Практично одразу відгукнулась директор міського будинку культури Ольга Стельмах і надала нам зал на 17 лютого. Тут же ми знайшли дивовижку ведучу – Наталку Лозовську, нашого давнього друга, яка знайома з нашими клоунами невідомо скільки років. Далі до нас приєдналась Галина Давидюк, і розпочались перші заняття з дітьми. Не буду від вас приховувати, Галина була м`яко кажучи здивована, коли ми представили їй дітей. Мало хто з них вчиться в музичній школі, і їй довелося з нуля вчити з нашими переможцями пісні.

З того моменту, як почались перші репетиції ми зрозуміли, що шляху назад немає. Як тільки про наші плани дізнався Вадим Сторожук, він одразу попросив вислати кошторис і сказав щоб ми не хвилювалися за витрати, яких доречі завдяки багатьом помічникам було досить небагато. Було дуже страшно, адже ми вперше організовували такий захід. Час від часу з`являлись думки «Що ми робимо? Воно нам треба? А як нічого не вдасться?»

Слава Богу все вдалось. І сотні щасливих фото та селфі наших переможців тому підтвердження. Під час концерту ми дякували лікарям, донорам, військовим, волонтерам, благодійникам, лікарняним клоунам, мамам, які пройшли через онкогематологію. Ми побачили на сцені тих, хто подолав рак і згадали хвилиною пам`яті тих, кого забрала хвороба. Особливою подією концерту був виступ відомого артиста та волонтера Тараса Тополі. Теплі, щирі слова про боротьбу, про людяність, про Бога не залишили байдужим нікого. Величезна наша подяка Тарасові, який знайшов час приїхати зі столиці задля того щоб відвідати дітей в онкогематології, поспілкуватися зі всіма перед концертом та вийти на сцену під час концерту і поділитись своїми думками щодо того як важливо допомагати тим, хто опинився в скрутній ситуації. Ваша підтримка є надзвичайно важливою!

Кульмінацією концерту була фінальна пісня «Я не здамся без бою», яку виконували всі діти-переможці, які прийшли на концерт. Ця пісня для багатьох стала символом їх важкої боротьби.

Всі фотографії: альбом №1, альбом №2

Дякуємо всім, хто допоміг організувати концерт!

Мар’яна Рева