Колегам, кому це може бути корисним.
Виписати рецепт на трамадол/кодеїн/бупренорфін/морфін та інші препарати, що потребують виписки рецепту на бланку форми 3 - нескладно. Головне почати, з кожним наступним рецептом це буде простіше, часу забиратиме - все менше.
Якщо ви якісно лікуєте хронічний больовий синдром - ви позбавляєте пацієнта страждань. І це свідчить про те, що ви вмієте надавати медичну допомогу пацієнтам з хронічним больовим синдромом. Отже, це треба робити.
Що потрібно для того, щоб виписати рецепт Ф-3:
1. В кожному лікувальному закладі є людина, яка є відповідальною за зберігання цих бланків. Треба отримати в неї бланк рецепту. Для цього в первинній медичній документації (амбулаторна картка чи "історія хвороби" робиться запис з обґрунтуванням необхідності призначення препарату (звісно, вказується доза та тривалість лікування).
2. Отримали рецепт. Пам'ятаємо, що для лікування хронічного больового синдрому паліативного пацієнта ми можемо виписати ту кількість препарату (хоч в таблетках, хоч в ампулах), яка потрібна пацієнту для лікування протягом терміну не більше 15 днів. Для решти пацієнтів обмеження більш суворі. Для того, щоб паліативний пацієнт отримав необхідну кількість препарату - пишемо на рецепті позначку "хронічно хворому" та завіряємо її підписом та печаткою.
3. Заповнюємо рецепт, як звичайний. Все те саме:
Rp.: Tab. Morphini sulphati a 0.01 N. 90
D. S. По 1 таблетці 6 разів на день для знеболення.
Звісно, заповнюємо всі поля - прізвище, ініціали пацієнта, його вік, номер амбулаторної чи стаціонарної карти, прізвище та ініціали лікаря, назву закладу - тощо.
4. Ще раз ставимо підпис та печатку - вже внизу рецепту, там де для цього є зазначене місце.
5. На рецепті окрім наших особистих печаток та наших підписів має бути ще 2 печатки - кутовий штамп закладу та "кругла печатка суб'єкта господарювання". Печатка "для рецептів" - непотрібна. Хоча її часто ставлять. Але обов'язкові печатки закладу - ті дві, про які я написав на початку абзацу.
6. На рецепті окрім нашого підпису (підпису лікаря) має бути підпис головного лікаря, або його заступника з лікувальної роботи. Або якщо обидва відсутні - зав. відділенням на якого покладена відповідальність за призначення наркотичних (психотропних) лікарських засобів (процитував наказ, бо фіг тут напишеш своїми словами).
Всьо, рецепт готовий. Тепер треба видати його на руки пацієнту. В мед. документації пишемо про те, що рецепт (вказати номер та серію рецепту), листок призначень препаратів наркотичних засобів та інформаційний лист про правила поводження з такими препаратами - видані на руки.
Форми листка призначень та того інформаційного листа є в наказі МОЗ від 07.08.2015 №494. Якщо ваше начальство хоч трошки знає закони та накази та опікується призначенням знеболення вашим пацієнтам - тоді ці документи мають бути у вашому закладі. Як варіант - можна друкувати ці штуки самому. Бо в нашій державі поки що не всі заклади приділяють цьому належну увагу, як не соромно це констатувати.
Особисто я користуюсь при виписці рецептів згаданим вище Наказом МОЗ №494 та основа - це Наказ МОЗ від 19.07.2005 №360.
Для тих, хто вже в рутині виписує рецепти на препарати на бланках форми 3, все це, можливо, прописні істини. Але я дуже сподіваюсь, що це допоможе тим лікарям, які мали б виписувати такі рецепти, але чомусь досі цього не роблять. Знаю, що в медичних закладах всіх рівнів така проблема є. Просто знаю. І хочу це спробувати вплинути на це. Хоч своїми маленькими зусиллями.
Бо без болю жити - приємніше.
Готовий відповісти на запитання по суті, якщо вони є (і якщо я знатиму на них відповідь). Якщо ліки буде купляти не пацієнт, а його родич чи людина, яка здійснює догляд за пацієнтом - є ще нюанс. Якщо треба - напишу окремий пост.

Посилання