Рассылка от партнеров

Пишу, а власне, переказую історію хлопчика Тараса з слів його батьків - мами Орисі та тата Романа.
Спочатку я познайомилася з татом - він сидів у холі 3 поверху гематології та мовчки чекав лікаря. Я перша почала розмову. Потім до нього вийшла дружина, молода жінка, в масці та з дуже втомленим обличчям. Ці дві людини - чоловік та жінка, батько та мати, мені здалися дійсно як одне ціле. Вже сім місяців їхній син Тарас, 8 років (рочків, як би сказали на Західній Україні), лежить в онкогематології Охматдита на вул. Полуденка з діагнозом "лейкоз".

В Івано-Франківській дитячій лікарні у Романа працює лікарем рідна сестра. На початку літа 2006 року, коли Тарасику стало погано, його відвезли до лікарні щоб перевірити аналізи. Коли сестра вийшла, то не змогла нічого сказати а лише плакала та казала везти хлопчика відразу, негайно на Київ. Без направлення батьки привезли малого в Охматдит і вже тут, у Києві, їм підтвердили страшний діагноз - лейкоз.

Проведені лише 2 протоколи хімії. Після обстеження у хлопчика виявили кісту на печінці та прооперували. Після операції пройшло 2 місяці, які Тарас пролежав у ліжку. В його крові, поряд із Гепатитом С (наслідком переливання крові....), виявили сінєгнойку - інфекцію, яка здатна вбити організм хворих дітей. Сінєгнойка так страшно вплинула на організм Тараса, що довелося викликати лікарів урологів та проводити ще одну операцію - по встановленню катетера... Зараз, після прийому ліків проти сінєгнойки, знову будуть брати аналізи, бо лікарі онкологи відмовляються продовжувати протоколи при наявності інфекції... а час минає і хлопчик випадає з протоколів лікування лейкозу...

Хлопчик поки постійно лежить, не гуляє та не виходить на вулицю. Йому можна привозити різні книжки (краще якщо вони будуть українською мовою), олівці, фломастери, конструктори ... взагалі все, що допоможе розвиватися, не падати духом та чимось займатися. Робити щось своїми руками та радіти від праці.

Можливо, цю статтю прочитають люди, які зможуть допомогти батькам фінансово та морально вистояти лікування. Можливо, прочитає хтось, хто зможе сам приїхати до них у лікарню або взяти під свою опіку.

Тата переїхав до Києва, влаштувався на будівництво, там же і живе та кожну вільну хвилину намагається бути разом із дружиною та сином. У кишені своєї куртки він постійно носить фотографію Тарасика - школярика, коли він перший раз пішов у перший клас. Напевно, йому часто доводиться показувати цю фотографію різним людям. Фотографія вже вся потерта, але на ній дуже добре видно, як син схожий на батька. Дома в Орисі та Романа залишилася ще старша дочка, якій 10 років.

Домашня адреса Тарасика:

Івано-Франківська обл.;
Надвірнянський р-н;
с. Гаврилівка
вул. Шевченка, 18
інд. 76114

Також можно зв"язатися зі мною - Скориковою Оленою (8-067-498-63-35).

ПІБ отримувача Павелюк Роман Васильович
№ рахунку 26204975412
ідентифікаційний код отримувача 2750411755
банк отримувача "Райффайзен Банк Аваль"
МФО 380805

---