Я пам’ятаю його світлим хлопчиком із солом’яним волоссям і величезними очима. Дуже добрим. Таким, який ніби тихо світиться зсередини.

Святослав був звичайним підлітком. Любив комп’ютери, міг годинами дивитися відео про техніку, мріяв колись працювати в цій сфері. Любив рибалку — ту особливу тишу біля води, де можна просто бути щасливим.
А потім у його життя прийшла лікарня.
Спочатку — страшні обстеження й діагноз «апластична анемія». Згодом — ще страшніше слово: мієлолейкоз.
І відтоді замість звичного підліткового життя — крапельниці, хімії, аналізи, лікарняні палати й постійна боротьба. Зараз Святослав лікується у Чехії. Лікарі борються за те, щоб вивести хворобу в ремісію та дати можливість провести трансплантацію кісткового мозку.

Це лікування дуже важке. Виснажливе. Токсичне.
Але знаєте, що вражає найбільше?
Навіть зараз Святослав залишається дитиною. Він дивиться відео про комп’ютери, жартує, коли має сили, і мріє не про щось велике чи недосяжне. Він мріє просто жити. Повернутися додому. Знову сидіти з вудкою біля води. Знову бути звичайним хлопцем.
І мені дуже хочеться, щоб ця мрія стала реальністю.
Тому я прошу вас підтримати Святослава. Будь-який внесок, поширення чи просто кілька теплих слів — це ще один крок у його боротьбі за життя.

 Телефон волонтера 0675389188, Вікторія

Приватбанк

5168752152149806 Разумов О.