Рассылка от партнеров

 

Я вже писала про маленьку Мирославу і її бабусю, які в одній лікарні боряться обоє з раком. Сьогодні бабусі не стало… На руках доньки і маленької внучки, яка намагалась до останнього розбудити бабусю. Біль.

Багато болю проживає зараз мама Мирослави. Позавчора вона пізно, на одному інвалідному візку, як завжди, везла маму і донечку. Сама. Я допомагала їм з ліфтом і думала про те, що я б не витримала доглядати за двома онкохворими. Бо не витримало б моє здоров’я.

Мама Мирослави така ж маленька як і я. Але вона щодня боролась за життя мами і донечки з повною віддачею і любов’ю. Робила все можливе і неможливе. Сьогодні вона зателефонувала і плачучи повідомила про маму і попросилась трохи пізніше приїхати в лікарню. Потрібно провести маму востаннє додому. А потім знову повертатись до боротьби за життя маленької донечки. Попереду в них довге лікування роаккутаном, багато обстежень і потреба у виїзді закордон, щоб мати шанс на дороговартісну імунотерапію.

Сьогодні я прошу обійняти серцем цю родину. Помолитись за бабусю Мирослави.

Женя, знаю, ти це читатимеш. Знай – ти зробила більше ніж взагалі можливо було.

Неможливо не плакати…