Вчора, 26 листопада пізно ввечері перестало битися серце нашої Іринки. Пишу і сама не вірю в те, що її нема. Красуня, розумниця, творча дівчина. Скільки було планів, мрій, як сильно вона хотіла жити. Як боролася, навіть коли ми всі знали, що шансів нема, що хвороба страшно прогресує, вона планувала як повернеться до навчання. Як хотілося вірити в чудо. Її бажання жити, сила волі - інколи мені хотілося повірити в те, що хвороба - це помилка, що це неправда і Іра буде жити. Що вона обов'язково стане дизайнером одягу, як мріяла.. Що все буде....
Останні місяці були страшними. Нелюдські болі, страждання. Вчора я чомусь не могла довго заснути, чекала чогось. І коли пізно вночі побачила номер телефону Іриної мами, - все зрозуміла. Кінець. Назавжди в наших серцях, Іринка, вибач, що нічого не змогли для тебе зробити.

Зі святими упокой, Христе, душу померлої раби Твоєї Ірини, де немає ні хвороби, ні журби, ні смутку, а життя безкінечне. Бо Ти єси воскресіння, життя і вічний спокій, Христе Боже наш, і Тебе славимо з Предвічним Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Марія Гнатів - 096-310-41-07
(волонтер гематологічного відділення Тернопільської міської
комунальної дитячої лікарні)
м. Тернопіль, вул. Клінічна 1а
Тел. 8 (0352) 52-67-48